Куди піти вчитися після 11 класу? – найбільш популярне запитання серед випускників і батьків. Як працювати за кордоном за фахом? – ще одне питання, яке цікавить багатьох студентів. Яка професія буде затребувана в Україні через 5 років після вступу? Професійні перспективи та навчання – важливий етап у житті кожної людини. Який напрям в освіті обрати, щоб потім не перенавчатися?
Чи потрібен диплом в Україні?
Думки та суперечки щодо необхідності чи непотрібності диплома в Україні – часте явище. Є затяті прихильники закінчення ВНЗ “про всяк випадок”, “раптом знадобиться”. Є й ті, хто абсолютно заперечує роль диплома в працевлаштуванні та професійному житті. А деякі успішно використовують університетські знання та отриманий диплом у кар’єрі.
Що відбувається на ринку праці?
Багато роботодавців дійсно віддають перевагу наявності дипломів у працівників.
Колишні випускники масово, закінчивши університет, влаштовуються на роботи не за фахом. Ба більше, на позиції, кваліфікація яких набагато нижча за університетські. Або опановують “ремісничі” професії – крафтові виготовлення, б’юті-послуги, сфера розваг чи послуг.
Очевидно, що освітній цикл “працює” хаотично, не показуючи жодних прогнозованих результатів. Чи є сенс 5 років навчатися у ВНЗ за спеціальністю, якою людина ніколи не займатиметься? Можливо є більш ефективний освітній трек?
Ефективний підхід до вибору професії
Вибір і проектування шляху освіти лягає повністю на плечі абітурієнта. Немає ні готового алгоритму, ні готової схеми, подібно до якої ми жили довгий період часу в минулому: школа – училище/ технікум/ ВНЗ – місце роботи. Жодних гарантій чи однозначних перспектив в освітній реальності немає. Тому всі, хто обирає для себе майбутню сферу зайнятості та професію, мають обрати уважний і спланований підхід. Створити свій дизайн освіти, плануючи кожен крок.
Як довго я готовий вчитися?
Якщо ви налаштовані якомога швидше отримувати плоди вашого навчання, влаштуватися на роботу, заробляти, вчитися більше на практиці. Вас цікавлять прикладні дисципліни. Швидше за все, ви розчаруєтеся в університеті. Знання там отримують дуже абстрактні, а тривалість і характер навчання навряд чи дадуть вам можливість влаштуватися на роботу до отримання диплома бакалавра.
Ким я зможу працювати, закінчивши цей навчальний заклад за цією спеціальністю?
На жаль, багато випускників ВНЗ навіть на етапі вступу поняття не мають про зміст своєї спеціальності. Навчальні заклади здебільшого не інформують ні абітурієнтів, ні студентів про те, як можна скористатися нею. Цікавтеся цим питанням, вивчайте його перед тим як вступити. А саме: ким ви зможете працювати після закінчення ВНЗ.
Чи хочу я досліджувати?
Університет – це заглиблення в науку і дослідження. Це складні, багатокомпонентні спеціальності (інженерія, технології, медицина тощо) Така основна мета цього типу освіти. Якщо ви не хочете і не готові до подібного роду навчання – розгляньте варіант вступу до Коледжу. Останнім часом в Україні посилюються позиції Коледжів, вони дають повноцінні практичні знання, без “відходу” в науку. Їх достатньо для початку роботи, а якщо ви надалі зрозумієте, що для кар’єри вам потрібен диплом університету – ви можете його закінчити. Але провчившись 2 роки, а не 4 чи 5.
Чи знадобиться мені диплом “про всяк випадок?”
Якщо ви від самого початку йдете до Університету з метою закінчити його просто щоб було – ні диплом, ні інформація, отримана там, вам не знадобляться ніколи. Швидше за все, ви будете згадувати про роки в університеті як витрачені даремно.
Вічні перекваліфікатори та потенційні безробітні
Щороку міністерство освіти публікує дані про найпопулярніші спеціальності, на які хочуть потрапити абітурієнти.
Серед них:
- право;
- економіка;
- психологія;
- медицина;
- журналістика;
- менеджмент/ маркетинг;
- комп’ютерні науки;
- філологія.
Найбільша кількість абітурієнтів прагнуть навчатися саме на цих факультетах.
Але є інша статистика, яка показує результат цього навчання. Це список напрямів, випускники яких мають дипломи, але не можуть знайти роботу або потребують перекваліфікації. Саме вони найчастіше згодом обирають місця роботи, де не потрібна університетська кваліфікація зовсім.
Ось цей список:
- психологія;
- філологія;
- економіка/ фінанси/ банківська справа;
- право;
- журналістика;
- соціологія;
- менеджмент.
Ця статистика практично не змінюється впродовж понад 10 років.
Виходить, що абітурієнти свідомо вступають на напрями, які забезпечують їм статус “потенційного безробітного” і “вічного перекваліфікатора”! Школярі з року в рік обирають спеціальності з негативним коефіцієнтом працевлаштування! Це дивно. Але найбільш дивно – найбільш затребувані профілі навчання в передових країнах світу, в Україні користуються найменшим попитом. При тому, що Україна проводить підготовку високого рівня за цими напрямами і навчає фахівців для багатьох високотехнологічних галузей.
Чи визнані українські дипломи за кордоном?
Питання про визнання диплома будь-якого ВНЗ за кордоном – популярне, але дуже неоднозначне питання.
Багато українських ВНЗ інформують своїх абітурієнтів про те, що їхні дипломи визнані в більшій частині світу. Але “визнаність диплома” – часто не більше, ніж виключно бюрократична “галочка”. Багато хто думає: якщо диплом визнано, отже, я можу поїхати і працювати в цій країні. Але це не так!
Колись, згідно з якоюсь конвенцією, було укладено договори між країнами або університетами, і, у зв’язку з цим договором, ви можете знайти свій університет серед “визнаних”. Можливо так, але чи допоможе це вам отримати роботу за кордоном? Скоріше ні. Бажано змістити фокус уваги з університету на спеціальність і реальні знання. У такому разі, картина дещо змінюється. Саме напрямок навчання та отримана кваліфікація відіграють велику роль!
Які спеціальності потрібні в Україні та за кордоном?
Навіть якщо вас переконують у тому, що диплом цього вишу десь визнано. Подумайте: як скористатися цим дипломом, якщо сама спеціальність ніде не потрібна? Навіть на внутрішньому ринку.
У нас велика невідповідність спеціальностей, особливо гуманітарних, зі спеціальностями та системою навчання країн, які заведено вважати еталонними: це учасники Болонської системи та англо-саксонської системи освіти. За фактом – ми належимо до Болонської системи, в реальності – дуже віддалено й опосередковано.
Більшість абітурієнтів за кордоном, як правило, вступають до коледжів, оскільки існує поділ специфіки: коледж – прикладна спеціальність, університет – наука. Здебільшого випускники хочуть працювати, а не займатися наукою і дослідженнями.
Гуманітарні дисципліни – обов’язково комбінаторні: випускник отримує подвійну кваліфікацію – мистецтво + фінанси, педагог + логопед, соціологія + математика, лінгвістика + біологія тощо. Оскільки гуманітарні спеціальності в “чистому” вигляді не життєздатні на ринку праці.
У всьому світі менеджмент і маркетинг – виключно предмети коледжів і бізнес-шкіл. Якщо ви хочете працювати в цій сфері. Якщо потрібні дослідження за цими напрямами – їх роблять в університетах математики, соціологи, психологи.
Українські дипломи на експорт
Напрями в навчанні, які дуже затребувані на світовому ринку праці, на щастя, добре представлені в певних ВНЗ України. Це напрями, випускників яких охоче наймають роботодавці зі США, Євросоюзу, Британії, Південної Кореї, Мексики, ПАР тощо.
За цими спеціальностями прийом до магістратури або аспірантури з гарантованою стипендією або грантом на дослідження – звична справа.
Це напрями, за якими добре готують фахівців у ОДИНИЦЯХ країн світу!!! І Україна поки що належить до цих одиниць. В окремих випадках, Україна в змозі конкурувати з передовими країнами в підготовці фахівців. Великий мінус – застаріла технічна база.
Отже, ви отримаєте шанс бути затребуваним на глобальних ринках праці, якщо опануєте:
- Охорона здоров’я. Активно залучають фахівців Німеччина, Чехія та Польща, пропонуючи цілі програми інтеграції. Лікарі та операційні медсестри, дослідження. США, Канада, Британія – ні!
- Інженерія. Усі види інженерії – механіки, електрики, всі галузі промисловості.
- Природознавство. Хімія, біологія, біохімія, дослідники з приставкою “нейро” і “нано”. Усі, хто може і готовий поєднати свою діяльність із фізикою. Найбільша кількість стипендій і грантів на дослідження, магістратуру і PhD саме в цій галузі.
- Програмування. ІТ інженери, дата аналітики, розробники софту, програмісти, фахівці з роботи зі штучним інтелектом, графічні дизайнери.
- Архітектура. Архітектори, конструктори, дизайнери-урбаністи, мостобудування тощо. Словом, усі галузі, пов’язані з архітектурою.
- Фізмат. Фізика, математика, астрофізика, астрономія. Поряд із пунктом 3 – найбажаніші спеціальності для дослідницьких центрів та організацій за кордоном.
- Екологія. Технологи, геоекологи, харчові, промислові та хімічні екологи, біоекологи, агроекологи, гідроекологи.
- Інженери-розробники альтернативних джерел енергії.
- Авіаційна індустрія. Авіаінженер, авіаконструктор, ракетні комплекси і космонавтика, проектування і виробництво авіаційних і ракетних двигунів, літако- і вертольотобудування.
- Нафтопереробна промисловість. Технологи, інженери, хіміки в галузі.
- Енергетика. Альтернативні джерела, електро- та атомна енергія.
Це не масові, складні, але дуже перспективні та високооплачувані професії. Безумовно, якщо ви готові пройти нелегкий, але цікавий шлях висококваліфікованого фахівця. Зверніть увагу, що будь-яка кар’єра – це чітке, послідовне планування, ваш індивідуальний освітній дизайн. Використовуйте цей метод для свого професійного зростання і він гарантовано дасть результат уже з перших років навчання.